Після збирання врожаю городники часто залишають грядки порожніми до весни, хоча це може погіршити стан ґрунту. Фахівці радять висівати восени сидерати — рослини, які захищають землю від ерозії, пригнічують бур’яни та допомагають підвищити родючість без додаткових добрив.
Підготовка городу до зими не обмежується внесенням компосту чи перегною. Один зі способів зберегти родючість землі — засіяти звільнені після збирання врожаю грядки спеціальними покривними культурами.
Фахівець із тепличного господарства та ландшафтного дизайну Джон Лонг пояснив, що такі рослини допомагають підтримувати здоров’я ґрунту в період, коли на ділянці не вирощують основні овочеві культури.
Сидерати створюють рослинний покрив, який захищає поверхню землі від руйнування. Вони також стримують поширення бур’янів і сприяють накопиченню органічних речовин.
Особливо важливо висівати озимі сидерати досить рано восени. До настання холодів рослини повинні встигнути наростити достатньо зеленої маси, щоб захистити ґрунт протягом зими.
Щільний рослинний покрив допомагає зменшити ерозію та обмежує розвиток бур’янів навесні. Після завершення росту залишки сидератів можна використати для поліпшення структури землі.
Однак перед висаджуванням овочів покривні культури необхідно прибрати або припинити їхній ріст. Зазвичай це роблять після початку цвітіння, але до утворення насіння.
Рослини можна скосити, закласти в ґрунт або накрити непрозорим матеріалом, щоб перекрити доступ світла. Деякі культури, зокрема овес і окремі види гороху, у достатньо холодному кліматі відмирають самостійно.
Для невеликих присадибних ділянок важливо правильно обирати сидерати. Деякі культури, поширені у великому сільському господарстві, утворюють настільки густу кореневу систему та велику кількість зеленої маси, що навесні їх складно прибрати.
Джон Лонг рекомендує городникам звернути увагу насамперед на овес. Це один із найпоширеніших злаків, який використовують для захисту землі та збільшення кількості органічної речовини.
Овес можна висівати наприкінці літа або восени. У регіонах із достатньо суворими зимами рослини гинуть від морозів, не встигаючи утворити насіння.
Ще один корисний сидерат — горох. Як і інші бобові культури, він здатний фіксувати атмосферний азот завдяки взаємодії з бактеріями, що живуть на його корінні.
Для озимого вирощування використовують, зокрема, польовий та австрійський озимий горох. Ці рослини швидко ростуть і можуть допомагати поліпшувати стан ущільненого ґрунту.
Лонг зазначає, що горох часто висівають разом з вівсом. У таких сумішах частка бобових може становити близько 30%, що дозволяє поєднати переваги різних покривних культур.
Третій варіант — конюшина багряна. Її використовують для збагачення ґрунту азотом, а висівати можна навесні, наприкінці літа або на початку осені.
Конюшина багряна також має декоративну перевагу. За весняного посіву рослина утворює яскраві червоні квіти, після чого її ріст можна припинити перед висаджуванням основних культур.
Четверта рекомендована культура — конюшина лучна, яку також називають червоною. Вона невибаглива, витримує затінення та допомагає зменшувати ерозію ґрунту.
Крім збагачення землі азотом, конюшина лучна пригнічує бур’яни та поліпшує стан ґрунту. Після завершення вегетації її можна прибрати, щоб підготувати грядки до нового сезону.
Користь сидератів залежить від виду рослин. Наприклад, бобові допомагають накопичувати азот, злаки на кшталт вівса та ячменю сприяють поліпшенню структури ґрунту, а редька олійна завдяки довгому стрижневому кореню може розпушувати важкі глинисті ділянки.
Навесні скошену рослинну масу можна залишити на поверхні грядок як мульчу. Вона допомагатиме утримувати вологу, стримуватиме ріст бур’янів і поступово розкладатиметься, поповнюючи запаси органічних речовин.
Для городників, які не хочуть висівати сидерати, існує простіша альтернатива. Грядки можна вкрити опалим листям або деревною тріскою — обидва матеріали захищають ґрунт узимку та сприяють підвищенню його родючості до наступного сезону.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
