Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google
Міжнародна група дослідників заявила, що сучасні люди успадкували частину ДНК від двох раніше невідомих ліній давніх гомінідів. Одну з них Homo sapiens отримали внаслідок схрещування понад 50 тисяч років тому, а друга потрапила до людського геному через денисівців.
Використовуючи новий обчислювальний метод TRACE, дослідники проаналізували сотні сучасних геномів. Аналіз показав, що предки Homo sapiens в Африці схрещувалися з невідомою групою гомінідів, яка відокремилася від спільної еволюційної гілки приблизно 800 тисяч років тому.
За оцінками авторів роботи, спадщина цієї невідомої лінії становить близько 1% геному кожної сучасної людини. Попри відсутність викопних решток, її генетичний слід виявили у людей по всьому світу, а не лише серед населення Африки.
Дослідники також знайшли ще давнішу генетичну лінію віком приблизно 1,7–1,8 мільйона років. Вона не схрещувалася безпосередньо з Homo sapiens, а спочатку змішалася з денисівцями, які згодом передали частину цієї ДНК предкам сучасної людини.
Найбільше слідів цієї давньої спадщини виявили у жителів Океанії. Вчені припускають, що її носієм міг бути Homo erectus, хоча прямих доказів цього поки немає.
Разом дві невідомі лінії становлять близько 2% геному сучасної людини. При цьому новий метод TRACE дає змогу знаходити такі генетичні зв’язки навіть без аналізу давньої ДНК, яку часто неможливо отримати з решток такого віку.
Автори дослідження також з’ясували, що успадковані гени не є «неактивними». Багато з них розташовані в ділянках геному, пов’язаних із роботою імунної системи та обміном речовин, що могло допомогти давнім людям краще пристосовуватися до нових хвороб, клімату й умов життя.
На думку дослідників, удосконалення методів аналізу ДНК у майбутньому може допомогти знайти й інші невідомі еволюційні лінії, які зробили внесок у формування сучасної людини.




